З книги «Кармапа – Тибетський Лама в Чорній Короні»
Дюсум Кх’єнпа народився в рік залізного тигра (1110) в селищі Ратаг, що розташоване на снігових хребтах Тречо в До Кхамі, східному Тибеті. Його батько, Гомпа Дордже Гьон, був йогином, що практикував Ямантаку, а мати, Гангчам Мінгдрен, природною йогинею. Після народження хлопчикові дали ім’я Гепхел.
Гепхел був дуже обдарованою дитиною. Якось батько дав йому мантру Екаджаті, богині-матері захисниці, і хлопчик повністю реалізував це божество у віці одинадцяти років. Згодом, з допомогою Лами Джагара Бхеро, він вивчив ритуали Захисника Махакали і дуже швидко досягнув досконалості у цих методах. Набувши чудодійних сил, він залишив на скелі чіткі відбитки руки і ноги.
У віці шістнадцяти років юнак отримав висвячення від Кхенпо Чок’ї Лами і Чепи Чок’ї Сенге; йому дали ім’я Чок’ї Дракпа. Він вивчив ритуали Чакрасамвари за методом Палден Атіши, і згодом став вельми обізнаний у них. У дев’ятнадцять років молодий чоловік відправився в Тьолонг, де зустрів знаменитого Геше Гуйя Марву, ставши його учнем він вивчив тексти Майтрейї, майбутнього Будди, а також повчання Праджнамули.
Юнак подорожував протягом року, зустрічаючи вчителя за вчителем, і врешті-решт опинився перед лицем Геше Джхарави, котрий ввів його в доктрини Кадампи. Великий перекладач Лама Пацап Ньїма Дракпа дав йому зібрання Шести Трактатів Нагарджуни1, які він також дуже швидко засвоїв. Під час одного з видінь майбутнього Будди Майтрейї Кармапа був посвячений у п’ять важливих езотеричних практик.
Він був посвячений у ченці у віці двадцяти років у присутності Кхенпо Мала Дюльдзина і Лхелопа2 Йєше Лодрьо і пройшов поглиблене вивчення приписів Вінайї.
У віці тридцяти років Кармапа вирішив зустрітися з Дже Гампопою і відправився в подорож. Прибувши в Дагпо Трагкха, він постав перед учителями Гомцюлом і Шапа Лінгпою. Гомцюл дав йому Тантру Махайогині, і в той час йому явилося сприятливе видіння білої Тари. Потім Кармапа продовжив свій шлях до монастиря Даглха Гампо, де зустрів визначеного для нього Ламу: Дже Гампопу.
Дюсум Кх’єнпа підніс Гампопі шовковий шарф; той дав йому повчання за Ламрімом Кадампи і сказав: «Я медитував над цим, і ви повинні робити те ж саме». Через деякий час Дюсум Кх’єнпа став просити Гампопу дати йому додаткові повчання; Гампопа посвятив його в таємниці Хеваджри. У ході ритуалу посвяти, Гампопа проявив себе перед ним у формі цього божества. За дев’ять днів Дюсум Кх’єнпа отримав повну передачу езотеричних настанов. Його Внутрішнє Тепло зросло, і він пережив потужне відчуття блаженства.
Після цього Кармапа на дев’ять місяців став відлюдником. Одягнений лише в бавовну він медитував і постився під керівництвом свого вчителя. У той час він розвинув у собі неабияке вміння до медитативного занурення, вважалося, що серед сотень учнів Гампопи він мав найбільшу здатність до медитації. По завершенню навчання Гампопа зробив для нього пророцтво.
Продовжуючи свою медитацію, Дюсум Кх’єнпа попрямував до печери Тіл в Зангрі, де прожив чотири місяці. Потім вирушив до монастиря Пхагмо і пробув там місяць і п’ять днів, розвинувши здатність зосереджувати розум на будь-якому об’єкті. Ще впродовж трьох років Кармапа повертався до свого вчителя.
Речунгпа, учень Міларепи, розкрив йому повчання Наропи і Майтріпи, Шість доктрин та інші. За настановою Гампопи, він жив у печері в Рівоче, де у видінні йому явилася жінка і сказала: «Йди звідси. Моя мати повертається!» Вирішивши, що це добрий знак, він протягом чотирьох місяців розвивав всеосяжну любов, завдяки якій здобув досконалий контроль над Внутрішнім Теплом. З’явилися численні чудесні знаки, і Кармапа повернувся до Гампопи.
Дюсум Кх’єнпа розповів Дже Гампопі про свій прогрес, і той порадив йому продовжувати медитацію ще кілька місяців. Минуло шість місяців, і як сонце, що неочікувано з’являється з-за хмар, він досяг Досконалого Просвітлення. Гампопа визнав вищу реалізацію свого учня і, поклавши руку на його голову, сказав: «Мій син, ти розітнув пута циклу існувань», – і додав, що відтепер йому слід передавати свої здобутки іншим.
За одним із стародавніх текстів3, Будда передбачав, що приблизно через 1600 років після його відходу народиться людина високого розвитку та безмежного співчуття. Ця людина буде поширювати Дхарму впродовж багатьох послідовних втілень, і буде відома як Кармапа, «Людина Карми». Дже Гампопа і ще двоє великих Лам того часу, Лама Сак’я Шрі4 і Лама Шанг5, визнали, що Дюсум Кх’єнпа саме той, про кого йшла мова у цьому пророцтві.
Діючи згідно з інструкціями Дже Гампопи, Дюсум Кх’єнпа, перший Кармапа, відправився в Мьон і влаштувався в резиденції короля Гатхунга, котрий відразу став його спонсором. Потім він здійснив паломництво по всьому Тибету і почав навчати. Він провів три літа і три зими на скелі в Ябзанзі і набув здатності проходити крізь скелі і гори. Провівши ще чотири місяці на «Пласкій Білій Скалі» в Пхабонг Карлебі, місці, де перебував Гуру Падмасамбхава і де його годували дакині, Кармапа знову повернувся до свого вчителя, і той порадив йому відвідати Кампо Ненанг, «бо від цього буде велика користь для живих істот».
Через деякий час Кармапа дізнався про смерть свого вчителя. Він негайно повернувся в монастир Даглха Гампо, де зустрів двох засмучених учнів. Невдовзі Дюсум Кх’єнпа побачив видіння Дже Гампопи у повітрі, і заглибився у проведення складних ритуалів для розповсюдження лінії Каг’юпа. Саме тоді Кармапа пообіцяв своїм учням жити до вісімдесяти чотирьох років.
Захисник Дордже Палцег з Ненанга, провінції Кхам, попросив Кармапу відвідати його провінцію; той погодився і на п’ятдесят шостому році свого життя (1165 р.) заснував великий монастир Кампо Ненанг. Це місце славиться величезною скелею, на якій тибетська буква «ка» з’являється кожного разу, коли новий Кармапа втілюється у світі6.
Одного разу, коли Кармапа практикував йогу Ясного Світла сіддхи Наропи, йому явилися п’ятнадцять небесних дакінь, проявляючись у колі, відомому під назвою Долма Йєше Кхорло, мандалі богині Тари. Іншого разу Кармапа чудесним чином перенісся до Сінгари, що в Цейлоні і мав аудієнцію у сіддхи Ваджрагханта Херуки7, який дарував йому найвище із посвячень Чакрасамвари. Згодом він здійснив подорож у небесне царство Ганден і вдруге зустрів майбутнього Будду Майтрейю, від якого отримав важливі повчання.
Саме в той час завершилося будівництво монастиря Ненанг. У віці сімдесяти чотирьох років Кармапа Дюсум Кх’єнпа покинув Ненанг і відправився в місце під назвою Трі-о, що розташоване на берегах річки Дрі в Кхамі. Він зупинився в Дампа Чочунзі і проповідував там кільком тисячам ченців. Далі Кармапа продовжив свій шлях через провінцію Тречо в До Кхамі, де поклав кінець чварам між жителями сіл.
У селищі Лех він створив новий монастир, який назвав Кхам Мар. Потім Дюсум Кх’єнпа попрямував до Карма Гьона і заснував ще один монастир, який згодом став одним з найбільших і найважливіших центрів Каг’юпи. Дюсум Кх’єнпа дарував численні благословення, повчання і посвяти, чудесним чином виліковуючи хворих і відновлюючи зір у сліпих.
Згодом, Джигтен Сумгьон, один з учнів Дже Гампопи, надіслав Кармапі послання у якому запросив його відвідати монастир Даглха Гампо. Це прохання було зроблена згідно з останніми побажаннями Дже Гампопи, який хотів, щоб його кращий учень прожив там якийсь час. Кармапа здійснив тривалу подорож і після приїзду взявся за відновлення монастиря свого вчителя. Він благословив ченців і Лам, що там проживали, і дав їм відповідні посвяти. Після закінчення ремонту монастиря Дюсум Кх’єнпа відправився в місцевість під назвою Цурпху 8і за вісімдесят кілометрів на захід від Лхаси він розпочав підготовку до будівництва великого однойменного монастиря, що став головною резиденцією втілень Кармап.
Кармапа відправив у Даглха Гампо сім великих шматків бірюзи і сімдесят яків з чаєм. Згодом він відправив ще одне підношення: чотири примірники розгорнутої версії Праджнапараміти, що були складені на його замовлення із золотих літер, сто вісім томів Писань, десять великих шматків бірюзи і п’ятдесят найкращих коней.
Дюсум Кх’єнпа склав детальне пророцтво щодо свого наступного втілення, яке передав Дрогьон Речену, одному зі своїх кращих учнів. Він повідомив, що в майбутньому прийде багато Кармап, додавши, що вже зараз існують інші втілення його самого9: одне в районі Пуранг (поблизу Ладакха), ще одне неподалік від кордону Тибету і Непалу, третє – на сході Індії, і це випромінювання Бодхісаттви Авалокітешвари, і четверте – у східному світі у формі короля на ім’я Тракпа Тайє.
В останні роки життя Кармапи на величезній скелі Кампо Ненанга з’явилася буква «ка». Кармапа попросив старійшину своїх послідовників розподілити його майно серед релігійної громади. Згодом, у рік водяного бика (1193), він залишив своє тіло у віці вісімдесяти чотирьох років і був прийнятий незліченними дакінями. Його смерть супроводжувалася численними чудесними знаками, а в попелі похоронного багаття були знайдені реліквії, що віщували добро.
Його головними учнями були:
1. Дечунг Санг’єпа: Відомий своїми точними прогнозами.
2. Баца Трак Делва: Відомий своїми чудотворними здібностями.
3. Дрогьон Речен: Блискучий духовний майстер.
4. Чопа Джигтен Сумгон: Засновник гілки Дригунг.
5. Тангпа Ченпо: Засновник гілки Таклунг.
6. Гєлва Лінгрепа: Засновник гілки Друкпа.
7. Дрогьон Цангпа Г’яре: Засновник гілки Цангпа.
8. Санг’є Йонгтен: Уродженець Ринг Гонгу.
9. Кадам Дешег.
Примітки: