Його Святість V Кармапа Дешен Шенґпа (1384—1415)

З книги «Історія Кармап Тибету»

Дешен Шенґпа народився на світанку вісімнадцятого дня шостого місяця року Дерев’яної Миші (1384) в родині йогіна Гуру Рінчена та його дружини Лхамо К’ї. Період вагітності його матері був відзначений безліччю сприятливих подій, і люди чули, що одразу ж після народження Дешен Шенґпа виголосив:

– Вклоняюсь перед усіма Буддами. Я Карма Пакши. Ом Мані Падме Хум. В п’ятилітньому віці Дешен Шенґпу запросили до Конґпо Нґаґпу, де незадовго до цього великий йогін на ім’я Шао послизнувся на льоду й зламав три ребра. Маленький втіленець деякий час масував ребра йогіна, завдяки чому рани в того швидко загоїлись і вже не завдавали болю.

Того раннього періоду Дешен Шенґпа отримав декілька посвят і усних передач текстів для майбутньої практики. Серед переданих йому повчань були Шість Йог Наропи і Махамудра Тілопи – сутність традиції Каґ’ю. Коли майбутньому П’ятому Кармапі виповнилось сім років, його висвятив на послушника настоятель монастиря Нґаґпу Сьонам Занґпо, під керівництвом якого Дешен Шенґпа пройшов повний курс навчання Хінаяни й Махаяни. Після цього відбулась урочиста церемонія зведення його на трон в монастирі Цурпху. Там він продовжив навчатися в свого наставника, доки не отримав повного висвячення на ченця. В той час йому минав дев’ятнадцятий рік, і він складав обітниці разом з іншими юнаками, яких було вісімдесят – така велика церемонія вперше влаштовувалась в Тибеті.

Завершивши своє основне навчання, Дешен Шенґпа розпочав подорожувати. В дорозі він зустрівся з тертоном (так називають в Тибеті вчителів, які розшукують заховані скарби Дхарми) на ім’я Санґйо Лінґпа, з яким він був знайомий в своєму попередньому втіленні. Тертон підніс Кармапі ритуальний шарф і трохи золота. Потім Дешен Шенґпа нагадав йому:

– В тебе залишилась тростина, яка належала мені в минулому житті.

Санґйо Лінґпа був зворушений силою ума Кармапи і відчув велику відданість. Просуваючись далі в своєму навчанні, Дешен Шенґпа отримав посвяту Ваджрамали і усні вказівки від святого майстра медитації Йеше Пала. Пізніше Кармапу запросили відвідати Кхам. Там він дав дуже багато повчань ченцям та мирянам. Його настанови відрізнялись залежно від потреб та здібностей його слухачів і торкались усіх аспектів Дхарми, від засадничих істин Махаяни до тантричних вправ з-поміж Шести йог. По завершенню цієї подорожі Дешен Шенґпа повернувся до Цурпху.

П’ятий Кармапа докладав багато зусиль задля відновлення єдності розколотих общин і прагнув запровадити відмову від насильства як норму поведінки в громадянському та політичному житті. Він створив заповідники з охороною для диких тварин та поклав край стяганню податків за пересування дорогами. Таким чином його співчуття давало себе знати в релігійних та громадських справах.

Важливим аспектом діяльності Дешен Шенґпи були взаємовідносини з Юн Ло, імператором Китаю нової династії Мін. Одного разу імператорові наснився Бодхісатва Люблячі Очі. Вгледівши в цьому важливий знак і прислухавшись до порад своєї дружини, Юн Ло у 1406 році запросив Кармапу відвідати Китай. В своєму посланні він писав:

«Мій батько та батьки імператриці, моєї дружини, давно померли. Ти моя єдина надія, сутність стану Будди. Прошу тебе, приїдь, не зволікаючи. Шлю тобі в дар великий виливок золота, сто п’ятдесят срібних монет, двадцять рулонів шовку, брусок сандалового дерева, сто п’ятдесят плит чаю і десять в’язок пахощів».

Через три роки Дешен Шенґпа прибув у Нанкін, де його вітали десять тисяч ченців. В палаці імператор підніс йому ритуальний шарф та коштовну мушлю, заверчену вправо. «Якщо Кармапа справді має такі телепатичні здібності, які чутки приписують йому, – зміркував Юн Ло, – тоді він відчує, що я хочу отримати в подарунок точнісінько такі ж дари». Тільки-но він про це подумав, Дешен Шенґпа вийняв зі складок свого одягу такий самий шарф і таку ж рідкісну мушлю, заверчену вправо, і вклонившись, простягнув все це до Юн Ло. Імператор пишно відсвяткував появу свого нового Лами, надавши йому почесне місце праворуч від себе. На знак своєї відданості він всадовив Кармапу на вищий трон, ніж той, на якому сидів сам. Столи ломились від ральців та страв, та в потішних видовищах також не було нестачі.

Протягом наступного місяця, поки Кармапа відпочивав після тривалої подорожі, імператор та його двір не припиняли осипати Ламу подарунками. Таким чином запанувала атмосфера відкритості та відданості Вченню.

Нарешті на п’ятий день другого місяця року Земляної Миші Дешен Шенґпа взявся навчати. Протягом двох тижнів він дарував імператорові та його дружині посвяти Джинасаґари, Ваджракіли, Ґух’ясамаджі, Майтреї, Ваджрадхату, Хеваджри, Тари, Вайрочани, Бхайсадж’ягуру і тисячарукого Авалокітешвари (Люблячі Очі). За цей час Дешен Шенґпа відкрив своїм учням дивовижну природу просвітлених енергій, пробуджену досконалим осягненням цих повчань Діамантового шляху.

Першого дня, коли імператор підніс своєму Ламі та ченцям традиційний одяг, здавалось, що у просторі з’явився фантастичний храм.

На другий день з’явилась веселка, яка нагадувала собою чашу для подання, а навколо неї скупчились хмари, схожі на групу архатів1.

На третій день повітря сповнилось витонченим ароматом і пішов дрібний дощик, краплини якого були солодкими на смак.

На четвертий день над будинком Дешен Шенґпи засяяла яскрава веселка.

На п’ятий день вся просторінь була сповнена сприятливими знаменами, і люди впевнено казали, що бачать архатів навулицях міста.

На шостий день з вівтаря Дешен Шенґпи випромінювало яскраве сяйво.

На сьомий день над статуєю Будди, що прикрашала головний храм, здійнялось неземне червоне заграва і далеко осяяло землю.

На восьмий день на небі з’явились два сяйва: одне над імператорським кладовищем, друге над палацом монарха.

На дев’ятий день багато людей бачили старого ченця, який по небу прилетів і зник біля входу в храм.

На десятий день в небі кружляли журавель та с