Не їздь до них надто часто, але коли ти з ними, постійно старайся бути привітним. У кожного покоління свій власний стиль життя, і коли покоління зустрічаються, треба докласти всіх зусиль, щоб згладити це. Якщо це більше не виходить, тоді ти повертаєшся додому і через деякий час пробуєш ще раз по телефону.
Адже з певного віку люди стають музейними раритетами і потребують охорони, і тоді потрібно поводитись добре і не дуже їх хвилювати. Потрібно перевірити, чи можуть вони навчитися чогось ще, або ж «закруглити» те, що вже є, і створити кілька хороших вражень для наступних життів.
Наші батьки так багато зробили для нас, крім того, вони відбудували Європу після воєн. Ми дійсно в них у боргу. Нам потрібно думати про те, як робити їх щасливішими, і намагатися добре з ними поводитись. Іноді «добре поводитись» означає також якомога рідше їздити, а замість цього спілкуватися по телефону. Якщо навіть це призводить до розбрату, тоді краще писати листівки: «У мене все добре, я думаю про вас.» тощо. Тоді кожне покоління виконує свою частину роботи.