Наркотики, за винятком ЛСД, псилоцибинів і мескалінів і ще кількох подібних до них з Амазонії, мають вплив, протилежний до медитації. Наркотики показують тобі події в умі — медитація показує сам ум. Наркотики розсіюють ум — медитація його концентрує. Вживання наркотиків і медитація не сумісні.
Алкоголь, яким би дурманним, недуховним і позбавленим фантазії він не був, в цьому сенсі все-таки кращий, бо не стаєш слизьким. Просто поводишся безглуздо, знаєш про це і потім вибачаєшся, люди розуміють це, і потім можна про це забути.
Але з коноплями це не так. Під ними стаєш гладким, як вугор, перевертаєш усе так, як тобі до вподоби. Стаєш старшим, але не розумніший. Я сам дуже багато курив, приблизно дев’ять років мого життя, напевно, щодня. У 60-ті роки ми вважали, що це може дати користь. Ми так дійсно думали. Адже у нас були Лірі, й Альперт, і Хакслі, і всі кращі голови того часу, які стверджували це.
Але мій досвід з наркоманами такий, що я стаю в їх присутності неспокійним. Я просто не відчуваю, що моя робота досягає мети. Якщо я перебуваю поряд із людьми, які п’ють, я намагаюся їм щось сказати. Але якщо поряд курці трави, то я краще буду дивитись в газету, тому що у мене виникає відчуття, що, щоб я не казав, це не буде сприйнято. Отже, я б порадив тому, хто дійсно хоче навчитися медитувати, припинити курити траву. Це ще й дешевше! А після деякого часу тренування, як мінімум, також приємно. Але разом із тим це і важче. Тут потрібно докласти власних зусиль. З іншого боку, те, на що ти витратив власні сили, надійне — на це можна покластися!