Я вивчав економіку підприємства і нині працюю за фахом. Це «хороша робота», тобто, можна заробляти гарні гроші і розширювати своє «ноу-хау». Напевно, це те, чого хоче більшість людей, і до чого люди зазвичай прагнуть. Але, на жаль, у мене таке відчуття, що на цьому місці я ніяк не розвиваюся як людина. Річ у тім, що я не «зливаюся» зі своїм завданням, не можу з ним ототожнитися. Звісно, це робота, для якої потрібна певна освіта, але так само я міг би стригти овець — хіба що зарплата була б, звичайно, меншою. Я можу так часто, як тільки захочу, намагатися переконати себе, що хочу досягти хороших результатів, але це ніяк не допомагає мені побачити сенс у моїй роботі: допомагати іншим підприємствам, як-от банки, виробничі підприємства, страхові компанії, вибудовувати IT-інфраструктуру й керувати нею. Якби я працював в якійсь іншій сфері, переді мною неминуче виникла б та сама проблема. Мені якось шкода витрачати на це свій час. Це самовпевнено або соціально?