Те, чого в світі більше за все бракує, чи то в маленьких проблемах чи то у великих, так це — прозорливості. Люди ведуть себе як політики, яким потрібно через два роки перемогти на виборах, а не як державні мужі, що дбають про наступне покоління. Це правда, що ми живемо тут і тепер, а не завтра і ще десь, але в своїх діях потрібно дивитися як мінімум на 50 років уперед. Хоча, ймовірно, і можна отримати короткострокову вигоду коштом іншого, але тоді це означає, що в майбутньому у нас з’явиться ворог, який блокуватиме нашу ситуацію так чи інакше. Будучи буддистом, я б дійсно намагався би бачити світ чистим. Кожен у цьому світі повинен мати кошти для існування. Можна подумати, якими ми володіємо якостями і чого вони варті в цій галузі. Тоді ми можемо очікувати цього «середнього» доходу, а якщо приходить ще щось додатково, ми сприймаємо це як благословення і, можливо, даємо щось від цього на центр, щоб хороша енергія текла далі. Якщо ж ми перебуваємо на такому місці, де дохід не надто великий, то потрібно вирішити, чи продовжувати тут працювати. Я б робив те, що підходить в поточний момент, і не сприймав це особисто. Розумно завжди робити те, що думаєш і говориш, тобто бути прозорим і чесним. Тому добре відкрито говорити, що за певну діяльність ми хочемо таку-то й таку-то зарплатню. Поки ще не втрачені гарні особисті стосунки, краще сказати: «Слухай, я думаю у нас просто різне ставлення до цієї справи, будь ласка, уклади угоду (знайди когось іншого) з ким-небудь іншим!». Якщо завжди чинити чесно, стежити, щоб не виникало заздрості і все відбувалося природно, тоді все буде гаразд.