Це так лише в дуже рідкісних випадках. Якщо єдиною метою у житті є досягнення повного просвітлення для блага всіх істот, тоді це найвищий шлях. Але, як показує досвід, лише дуже і дуже мало людей задовольняються цим у довгостроковій перспективі. У ідеалістичної молодості, можливо, це ще вдається, але коли приходить старість і з’ясовується, що немає ніякої пенсії або не можеш подорожувати, бо немає грошей, тоді все виглядає по-іншому. Перед тим, як обрати цей шлях йогина, потрібно дуже і дуже добре перевірити самого себе. Потрібно бути повністю впевненим у тому, що тебе жодним чином не зв’язують зовнішні речі і ти можеш повністю від усього відмовитися. Тоді можна засісти десь у печері і медитувати доки, доти не досягнеш такого рівня, коли інші захочуть отримувати в тебе повчання, — так ти зможеш бути корисний істотам. Однак в цьому випадку я раджу перевіряти себе дуже ретельно, а також запитати вчителя з життєвим досвідом, який міцно стоїть на ногах і який здатний бачити, в якому напрямку буде розвиватися той чи інший учень. Найчастіше його порада таким учням буде: не залишати суспільство, а навпаки інтегруватися в нього. Бо часто це просто втеча від життя. У людини труднощі з партнером, і тоді вона хоче стати ченцем або черницею. Або він боїться, що провалиться на іспит,і і хоче втекти в інший вимір. Але цього не можна допускати, у результаті цього не станеш щасливим. Натомість розвинеться гордість і з’являться труднощі. Звичайно, існують люди, які в минулому житті лише медитували і тепер теж не хочуть робити нічого іншого. І завдання вчителя — розпізнавати це, і довго і ретельно перевіряти учнів. І якщо саме це — слушний шлях для учня, вчитель підтримає його.