Гроші — це одна з форм енергії, щось, з чим можна працювати. Я сам народився 1941 року — воєнне покоління, і я досі пам’ятаю свій перший шматок білого хліба. Моє дитинство, повоєнний час, звичайно, вплинули на те, як я поводжуся з грошима. Я, скоріше, консервативний у фінансових справах. Тому я раджу своїм учням ніколи не залазити у борги. Тибетці кажуть: хто вмирає з боргами, переродиться конем. І тоді всі кредитори почнуть їздити на тобі верхи і поводитися з тобою не дуже добре…
Якщо ж ситуація ґрунтовно перевірена, можна, звичайно, ризикнути й на щось зважитися. Важливо тільки не ставати настільки слабким, що не можеш прогодувати самого себе й стаєш залежним від інших. Свобода в тому, що завжди можна скоротити щоденні потреби, адже чим менше потрібно нам самим, тим більше у нас надлишку для інших. Якщо нам потрібен дорогий будинок, дорогий мерседес і дорогий одяг, то треба справді докладати чимало зусиль, щоб знайти ще що-небудь особливе. Якщо ж, навпаки, ми без проблем можемо їздити на старій машині, купуємо одяг у «секонді», можемо харчуватися продуктами із супермаркету, а замість того, щоб піти в готель, можемо іноді переночувати в машині, тоді у нас залишається щось ще для інших.
Звичайно, у кожного є такі, особливо важливі речі. Наприклад, для мене — це швидка їзда на машині й мотоциклі. Якщо виконати для себе парочку бажань, які здаються особливо важливими, можна легко отримати стан надлишку, і тоді можна звернути гори. Це моя порада. Ставати товстим споживачем вже точно безглуздо, можу вам сказати. У результаті тільки опинишся поміж снобів і важких людей і згинеш від нудьги.