У мій час у наркотиків була зовсім не така роль, як сьогодні. Ментальна межа знаходилася на два сантиметри вище найвищої вежі Копенгагена, і не більше того. У нас були абсолютно квадратні голови. Ми б стали ще більш матеріалістичними, ніж наші батьки. Ми багато пили і билися двічі чи тричі на тиждень, тому що тиск був занадто великий. У наших життів не було перспективи, не було бачення. Наркотики робили нас людянішими. Але, напевно, 80 або навіть 90% нашого з Ханною покоління нині мертві. Ми заплатили дуже високу ціну. Але так завжди відбувається з передовими загонами. Вони розлітаються. Потім приходять інші люди і займають ту землю, яку завоювали перші.
Немає жодного сумніву в тому, що наш ментальний простір, наша відкритість нині набагато ширші саме завдяки тому, що мужні люди 60-х зламали загальноприйняті концепції. У них було достатньо довіри до простору ума, щоб проломити їх. Сьогодні наркотики безнадійно застаріли. Вони просто смішні. Коли ми приймали наркотики, ми були авангардом, вершками суспільства, і робили це для того, щоб відкривати нові виміри. Сьогоднішні їх приймають пропащі діти, це уповільнена форма самогубства. Тепер наркотики повністю вийшли з моди.
Схоже, що у кожного наркотика є свій час, у який він запускає багато карм. Наприклад, якщо дослідити джерела тих часів, коли із завоюванням Америки до європейців прийшов тютюн, тоді він був для людей галюциногеном. Часто на тогочасних малюнках курці тютюну блювали. Над їхніми головами поміщали текст у вигляді хмаринок, у якому змальовували різні веселі речі. У цих людей були повноцінні галюцинації. А сьогодні тютюн лише шкодить легеням.
І це означає: наркотики геть, вони більше ні на що не годяться. Моє покоління вбило себе ними. Це ще одна причина, чому сьогодні японці збирають напівпровідники, а не ми або американці. У нас і в Америці просто немає цілого покоління, котре мало б це робити. Тому Східна Азія тепер панує на ринку. Вони придушили у себе вживання наркотиків, не дозволивши своїй молоді цю свободу.