Великий Будда та маленькі українці

Ярослав Матвійчук, газета «Проскурів» – 2006. – 10 червня

До чого тут українці?, – може подумати читач. І буде правий, адже історичний Будда Шак’ямуні походить з Індії і сповідують буддизм, в основному, вузькоокі китайці, тибетці та японці. Але при детальному розгляді виявляється, що не все так просто…«Поклін тобі Буддо», – так розпочинається вірш Івана Яковича Франка присвячений «моцару (богатирю)», який «спокійний, величний, … все поборов» для блага живих істот. Також Франко виконав поетичний переклад двох сутр – записаних повчань Будди.

Академік Платон Білецький ще у сорокових роках ХХ сторіччя висував гіпотезу про те, що класичне зображення козака Мамая, його поза та положення рук – це вплив індійсько-монгольської буддійської іконографії. На думку Платона Олександровича, поза козака Мамая подібна до зображень Будд та Бодхісатв, а положення рук козака на варіанті зображення «Козак душа правдивая…» дуже нагадує буддійський жест дх’яні-мудру.

Але досить мистецтва та літератури, які досить далекі від народу. За даними Державного Департаменту України у справах релігій в країні діють 50 буддійських громад в різних регіонах. На великі програми, так як це було минулого літа на приїзд Його Святості 17-го Г’ялва Кармапи, в Україні збирається до двох тисяч послідовників вчення Будди.

Буддизм, у його поверхневих зовнішніх формах, був відомий в Україні досить давно завдяки регулярним контактам українського козацтва з калмиками, що сповідують буддизм. Але зацікавлення цією релігією у її філософсько-етичних аспектах з`явилося лише в XIX ст. у середовищі культурної та наукової інтелігенції. Більш глибоке ознайомлення українців із буддизмом було перерване в радянський період, коли переслідувався будь-який інтерес до духовних вчень, що бодай якось відрізнялися від комуністичної ідеології. У результаті, такий інтерес не міг бути повноцінно задоволений, а тим більше не міг перерости в певні організаційні форми. Тому перші в Україні відкриті систематичні лекції з буддизму, духовні проповіді й повчання з буддійських практик відбулися в 1989 році, коли силовий та ідеологічний тиск радянської системи значно послабшав. Тоді ж в Україні пройшли перші буддійські посвяти та з’явилися перші мирські послідовники буддизму, що пройшли канонічний обряд прийняття буддійського Прихистку в Трьох Дорогоцінностях – Будді, Вченні (Дхармі) й Громаді (Сангсі). Перша в Україні офіційно зареєстрована буддійська громада була організована в м. Донецьку в 1991 році.

Що ж приваблює сучасних людей у філософсько-світоглядній системі, яка зародилася в стародавній Індії приблизно в 595 році до нашої ери?

Володимир Захаров, керівник київської громади буддистів лінії Карма Каг’ю: «Буддизм у формі повчань для мирян є надзвичайно практичним, він дає можливість застосовувати вчення в повсякденному житті, змінюючи своє життя від сірого та часто непевного на дійсність повну глибокого змісту».

Буддизм, як релігія досвіду, вже не вперше переходить з однієї культури в іншу. З плином часу і в західних країнах, і в Україні він приймає нові форми, притаманні нашій культурі, особливостям життя та устрою.

Лопен Цечу Рінпоче, нині покійний Лама з Катманду (Непал): “Буддизм завжди набуває такої форми, яка відповідає даній культурі. Його можна порівняти з діамантом: якщо він лежить на червоній поверхні, то сяє червоним світлом, на синій – синім, але при цьому він все одно лишається діамантом”. Отож, ми можемо сміливо говорити “український буддизм” і не виглядати при цьому першоквітневим жартівником.

Будда давав повчання трьом різним типам людей. Для тих, хто прагнув уникнути страждання, він давав настанови про причину та наслідок (Тхеравада). Для тих, хто переймався не лише собою, а хотів більше допомагати іншим — повчання про мудрість та співчуття (Махаяна, або Великий Шлях). Людям з сильною довірою до власної просвітленої суті Будда з’являвся у формах з енергії та світла (Ваджраяна, або Діамантовий Шлях) чи безпосередньо передавав свій просвітлений досвід природи ума (Махамудра). На найвищому рівні метою є повний розвиток ума, спонтанна беззусильність Просвітлення.

В Україні найбільшими буддійськими спільнотами є передусім практикуючі різних шкіл тибетського буддизму – учні Г’ялва Кармапи, Лами Оле Нідала та Чог’яла Намкая Норбу Рінпоче. Також є практикуючі Тхеравади та Дзен-буддизму.

24 червня Хмельницьк відвідає подорожуючий буддійський вчитель з Польщі Тадеуш Ухто, який понад 20 років практикує тибетський буддизм і будемо сподіватись, що жителі міста зможуть на власному досвіді перевірити – чи може буддійська практика знайти місце в житті українця. Зрештою цього навчав і сам Будда – не вірити нічому всліпу і складати з усього власну думку.