Тибетський буддизм
Буддизм — це 2500-річна традиція, і всі буддійські вчення походять від історичного Будди Сіддхартхи Ґаутами.
Буддизм існує вже 2500 років. Після досягнення Просвітлення Будда навчав понад 45 років, і його пояснення були записані в збірку під назвою Канджур тибетською мовою; розлогі коментарі до нього називаються Тенджур. Впродовж наступних століть розвинулися три основні течії буддистської думки та практики: Малий шлях (санскр. Хінаяна), Великий шлях (санск. Махаяна) і Діамантовий шлях (санскр. Ваджраяна). Малий і Великий шлях поширилися по всій Південній і Північній Азії, тоді як Діамантовий шлях спочатку розвинувся в Індії, потім у Тибеті, Монголії та Сибіру.
Тибетський буддизм
Витоки тибетського буддизму Діамантового шляху сягають 7 століття нашої ери, коли перші повчання досягли Тибету. У VIII столітті н.е. країна процвітала. Король Трисонг Децен запросив багатьох великих майстрів медитації з Індії до Тибету і зробив буддизм державною релігією. Найбільший вплив на розвиток тибетського буддизму того часу мав майстер Гуру Ринпоче (Падмасамбхава). Його вчення досі є ядром лінії Н’їнгма — першої та найстарішої серед чотирьох основних шкіл тибетського буддизму. У IX столітті нашої ери король Лангдарма, прихильник шаманізму Бон, знищив більшу частину буддійської традиції в Тибеті. Лише в XI столітті Дхарма Будди знову розквітла в Країні Снігів. Тоді багато вчень було перекладено з санскриту тибетською, і виникли ще дві школи тибетського буддизму: Сак'я і Каґ'ю.
Лінія Карма Каґ'ю
Засновником традиції Каґ'ю був Марпа Перекладач (1012-1097). Він тричі подорожував до Індії пішки, звідки він приніс багато повчань і переклав їх тибетською мовою. До їхнього числа належать найвищі пояснення Великої Печаті (санскр. Махамудра). Наступними носіями лінії Марпи були два головні його учні Міларепа та Речунгпа, далі йшли Гампопа та Кармапа Перший, Дюсум Кх’єнпа. Починаючи з XII століття, відповідальність за передання повчань Карма Каґ'ю лежить на лінії наступності Кармап. Сьогодні головою Карма Каґ'ю є 17-й Кармапа Тхає Дордже. У багатьох центрах Діамантового шляху лінії Карма Каґ'ю по всьому світу є вчителі, виховані його попередником, Кармапою Шістнадцятим: Шераб Ґ'ялцен Ринпоче, Джиґме Ринпоче та Лама Оле Нідал.
Практикуючи традицію Карма Каґ'ю, маємо гарантію, що методи, які ми використовуємо, є автентичними. Вони працюють не так, як наші звичайні «хороші ідеї», які змінюються щотижня — їхнє передання є незмінним. Століттями вони передавалися від майстра до учня та щоразу давали плоди.
Ханна Нідал
Відповідно до побажань Кармапи Шістнадцятого, Ранґджунга Ріґпе Дордже, працюють понад 700 центрів Діамантового шляху для мирян, заснованих Ламою Оле Нідалом і Ханною Нідал в Європі й обох Америках. У Франції також є центр вивчення буддизму та монастир Дагпо Каґ'ю Лінг, яким керує Лама Джиґме Ринпоче.
У XIV столітті сформувалася остання серед чотирьох буддійських традицій — школа Ґелуґпа. Найвідоміший вчитель цієї традиції — Далай-лама. Перший Далай-лама був учнем Четвертого Кармапи. 1950 року, коли комуністичний Китай окупував Тибет, вчителі всіх шкіл тибетського буддизму втекли до сусідніх країн. Від 1960-х років буддійські повчання та методи стали широко доступними також у західній культурі.