З книги «Кармапа — Тибетський Лама в Чорній Короні»

Його Святість Кармапа XIV Тхегчог Дордже (1798-1868)Тхегчог Дордже народився на десятий день дванадцятого місяця року вогнянної змії (1798) в селищі Дананг області Залмо Ганг провінції Кхам. Над селищем з’явилося кілька веселок. Новонароджений витер собі обличчя і вигукнув: «Ом Мані Пеме Хунг Хрі! А-АА, І-ІІ, У-УУ …» 1.

Слава про нього розійшлася і досягла Лами Каґ’юпи Друкчен Кюнзіга Нангви2, який відправив делегацію на його пошуки. Тулку Сіту і Тулку Ґ’єлцап3 зробили те саме, і всі вони зустрілися в селищі Дананг. Вони взяли дитину в монастир Карма Гьон, де дев’ятий Тулку Сіту привітав його з прибуттям. Все відповідало деталям листа з пророцтвом, і Тулку Сіту офіційно визнав дитину новим втіленням Кармапи і дав йому початкове висвячення.

Кармапа пробув кілька років в Карма Гьоні, отримав Нову4 і Древню5 передачу Вчення і вивчив кілька версій життя Гуру Падмасамбхави. Він здійснив похід в Цурпху, де, починаючи з дев’ятнадцятирічного віку, йому була дана велика частина повчань, у тому числі езотерична передача. Він отримав останнє посвячення, реконструював монастир і реставрував храми і монастирі в околицях. Він заснував медитаційний центр, який назвав Друпде Самтен Лінг.

Відповідно до пророцтва Падмасамбхави, він запросив з Кхама в Цурпху тертона6 Чьог’юра Лінгпу. Відбулися великі святкування, кульмінацією яких були танці Лами «Восьми Проявів Гуру Падмасамбхави» і пов’язані з Ваджракілою.

Кармапа здійснив паломництво до Канга Рінпоче(гора Кайлаш на заході Тибету), і дехто стверджував, що бачив як він під час перебування там медитував у наметі, який був розбитий посеред озера Манасаровар7. Він здійснив обходження навколо священної гори, відвідав усі святилища і там було йому видіння Чакрасамвари.

На зворотному шляху він проходив повз кам’янистий пагорб, резиденцію одного демона. Раптово величезні шматки каменів покотилися по схилу в напрямку переляканих подорожніх. Кармапа спрямував погляд на камені, і найбільші з них негайно застигли на місці, у той час як невеликі уламки випарувалися.

Кармапа попрямував до Царі, де йому з’явилося видіння богині Тари і Чакрасамвари, і він залишив там відбиток своєї ноги в скелі. Він повернувся до монастиря Цурпху, пройшовши через провінцію Конгпо, де вчив і благословляв населення.

Він передав весь обсяг повчань Друкчен Кюнзігу Г’ямцо і Джамген Кхонгтрулу Рінпоче і залишив листа з пророцтвом своїм двом братам Тулку Додрупу і Тулку Чьоуангу.

Кармапа помер на двадцять перший день першого місяця року земляного дракона в сімдесятоднорічному віці, і веселки утворилися навколо нього. Його головними учнями були:

  1. Друкчен Кюнзіг Г’ямцо: Восьмий Друкчен Рінпоче.
  2. Дабзанг Дедон Тенпа Рабг’є: Перший Дабзанг Рінпоче.
  3. Джамген Кхонгтрул Рінпоче: Перший Тулку Джамгьон, втілення Манджушрі.
  4. Г’юрме Тенпхел: Восьмий Тулку Трунгпа.

Примітки:
1. Голосні алфавіту.
2. Глава Друкпа Каґ’юпи.
3. Восьмий Тулку Г’ялцап, Чьопел Зангпо (1766-1820).
4. Тиб.: Гсар ма (Сарма).
5. Тиб.: Рн’інг ма (Нінгма).
6.  «Відкривач» текстів і скарбів (гтер ма). Він був з монастиря Цита (1829-1870).
7. Святе озеро поблизу гори Кайлаш.